Дело пономарей — Официальный сайт
Facebook seo Twitter seo Subscribe
seo
seo
seo

Кут Зору, 05-04. Справа паламарів – не крапка, а тільки кома. Власне розслідування


5 апреля 2013






2 квітня в Запоріжжі начебто підійшла до завершення нашуміла справа паламарів. Антон Харитонов, Євген Федорченко та Сергій Дьомін отримали суворе покарання – 14 та 15 років позбавлення волі. Занадто суворе. Особливо як для людей, які невинні. В цьому впевнені поважні експерти, адвокати, юристи та звичайні запоріжці. Чи справді хлопців просто засудили та як розвивалася ситуація – спробуємо розібратися сьогодні у нашій програмі.

28 липня 2010 року. У день Хрещення Русі в Свято-Покровському храмові тиша та благодать. Парафіяни та служники церкви на своїх місцях. Старенька черниця не може вистояти всю службу на ногах, тому вирішує присісти на лавку. І тут гриміть вибух. Як розповідають свідки події, в один момент їх знесло до стіни. «Коли очухались – повсюди туман та пилюка, ми лежимо серед уламків. Якась жінка голосно стогне…» — розповідає подружжя відомих художників Бабенко.

На місце події негайно приїжджають медики, рятувальники та правоохоронці. Їх, постраждалих, забирають у лікарню. Більш за все не пощастило тій самій черниці, яка так невчасно вирішила присісти на злощасну лавку (пізніше спеціалісти виявлять, що вибухівка була закладена саме під нею). У жінки безліч опіків та критичний стан. Згодом, 80-річна черниця помирає.

Гудуть центральні телеканали – у Запоріжжі теракт. Працівники СБУ готується лишитися погонів, адже вибух співпав з приїздом Московського патріарха Кирила. Про подію вже знає президент Віктор Янукович. У Запоріжжя їдуть найкращі спеціалісти. Країна на вухах. Вже зрозуміло – якщо справу не розкриють у найближчі строки усім буде погано. Дуже погано. Експерти з вибухово-технічного відділку через декілька днів вже називають склад саморобної вибухівки. Слідчі кажуть про певні напрацювання та нібито мають план дій та перших підозрюваних. І ось тут розпочинається найцікавіше.

Практично відразу після вибуху весь особовий склад силових структур був орієнтований на пошук і встановлення особистості молодої жінки. За свідченнями свідків, саме вона безпосередньо після вибуху гарячково фотографувала його наслідки на цифровий фотоапарат, після чого зникла. Особистість жінки так і не вдалося встановити. Через деякий час її фоторобот зник зі стендів в райвідділах. Хто ця пані, і з якої причини міліція займалася її пошуками, не вдалося з’ясувати навіть в ході судового слідства. Правоохоронці вперто не розуміли суть питань адвокатів, а у відношенні розісланих орієнтувань зберігали гробове мовчання – повідомляє газета Правда.

Втім, згодом це стало нікому не потрібним. МВС вже повідомило, що злочин розкрито а підривники знайдені. До кола підозрюваних попали наші герої – Євген Федорченко, Антон Харитонов та його зведений брат Сергій Дьомін. У слідства все ідеально складалося в одну картину. Антона, мовляв, відлучили від служби за злодійство, брат вирішив допомогти відновити справедливість. Зробити вибухівку взявся їхній друг Євген Федорченко, який на той момент служив у храмі. Всі троє, за думками правоохоронців, не любили настоятелів храму, ось і вирішили помститися.

Підозрюваних швиденько затримали та назначили їм адвокатів. Своїх, державних. Як повідомляє газета Правда, ті настійливо рекомендували хлопцям в усьому зізнатися. Мовляв, потім в суді можна буде оперувати цим проти сторони обвинувачення. У державних адвокатів своя логіка. Теперішній адвокат підсудних Валентин Наливайко впевнений – адвокати робили все проти своїх підсудних. «Уявіть, протокол про затримання Харитонова був підписаний близько 21.00. Припустимо, тоді ж слідчий пише постанову на адресу адвокатського об’єднання. А вже о 22.00 з’являється адвокат Балюта. Скажіть, як його могли призначити, якщо наш Президія працює до 17.00? Цей документ міг прийти тільки на наступний день! Виходить, адвокати працювали за підробленими ордерами … »- говорить Юрій Шуляков, що представляє в процесі інтереси Антона Харитонова. Але в цій справі – це, напевно, найбільш невинний нюанс.

Підозрювані беруть провину на себе та зізнаються в усьому. Євген Федорченко визнає, що виготував вибухівку. Щоправда, потім він не може розповісти, як саме її зробив. Слідство не розгубилося – у вироку потім було сказано, що вибухівка була придбана у «невстановленої особи». Мати Ольга Дьоміна гірко сміється над абсурдністю ситуації.

А далі розпочинається справжнісінькій скандал. Підсудні заявляють про психологічний тиск та знущання зі сторони правоохоронці. Екс-прокурор Олександр Шацький ані на секунду не сумнівається у правдивості слів паламарів.

Однак прокурор області В’ячеслав Павлов і його перший зам Олександр Попович категорично спростували слова підслідних. «Всі допити затриманих у справі про вибух в Свято-Покровському храмі фіксувалися на відеокамеру, з жодним із затриманих міліція не працювала без присутності представника прокуратури. Все відбувалося в рамках закону », — запевнив пан Павлов.

На підтвердження своїх слів прокурор підняв з місця начальника наглядового відділу Сергія Марченка, який підтвердив, що особисто був присутній чи не на кожному допиті підозрюваних.

Вже в ході суду з’ясувалося, що це брехня: будучи повідомленою про відповідальність за дачу неправдивих свідчень, Марченко визнав, що не був присутній на жодному допиті, повідомляє газета Правда.

Переходимо до наступного абасурду. Чимала роль в обвинувальному висновку належить якійсь Жаннетті Половніковій, яка виступила в справі експертом по детектору брехні. Не дивлячись на те, що використання поліграфа не регламентовано Кримінальним кодексом, пані Половнікова із завидною регулярністю приходить на допомогу правоохоронцям, коли їм необхідно отримати потрібний результат. Один з найбільш резонансних прикладів майстерності фахівця — нищівний вердикт, що послужив одним із доказів вини Віталія Каїри — хлопця, який відсидів вісім років за злочини «пологівського маніяка» Сергія Ткача.

Адвокати підсудних зробили колосальну роботу. У підозрюваних виявилося алібі. За версією прокуратури, 27 липня близько 18.00 обвинувачений Сергій Дьомін зустрівся в районі трампарку зі своїм братом Антоном Харитоновим. В ході зустрічі він передав йому саморобний вибуховий пристрій. Через дві години Харитонов віддав вибухівку паламареві Свято-Покровського храму Євген Федорченко, який на наступний день приніс її до церкви.

Однак юрист Віталій Пасічник в суді заявив, що Антон не міг зустрітися з братом, оскільки з 18.10 до 19.00 того ж дня разом з матір’ю перебував на площі перед автовокзалом. Там Пасічник консультував їх з питання проблемного кредиту. Свої слова свідок підкріпив документами і робочими записами. А незабаром з’ясувалося, що алібі є і у Євгена Федорченка, якого бачили в тролейбусі в момент, коли, за інформацією прокуратури, той повинен був знаходитися зовсім в іншому місці.

Нарешті, свої доводи адвокати підкріпили даними оператора супутникового зв’язку, який зафіксував факт телефонних переговорів обвинувачених в конкретний час в місцях, відповідних їх реальному місцю розташування.

Втім, на позицію прокуратури це практично не вплинуло. З обвинувального висновку зникли лише тимчасові прив’язки, тоді як суть залишилася та ж: підсудні винні, а їхні злочин повністю доведено.

Суд над паламарями постійно переносився. Адвокати були відсторонені від ведення справ. 2 квітня 5 годин суддя зачитував вирок, в якому врахував всі побажання сторони звинувачення. Згадали все – і те, що Антон колись 3 рубля з церковної кружки взяв, і те, що мати колись борг вчасно не віддала. Не допомогли і народні присяжні, серед яких два вчителі. На їхню справедливість та здоровий глузд наївно сподівалися всі. Крапка? Ні. Справа триває.

Ольга Дьоміна, мати Антона та Сергія заявляє – буде боротися до кінця. Адвокати планують подавати скаргу до апеляційного суду. Та от тільки і тут не без скандалу. За словами Ольги вирок на руки їй не дають.

Якщо апеляційний суд скаргу не задовольнить, Ольга руки опускати не збирається. Каже – є й вищий суд, і європейській. Останній буде в будь-якому разі, навіть якщо хлопців виправдають. Бо за знущання винні мають понести покарання.

Кому було вигідно засадити невинних на лаву підсудних – сказати важко. Ольга Дьоміна та Олександр Шацький впевнені – хтось є згори, хто віддає накази. Цікавий один факт — на момент вибуху релігійна громада була залучена в господарський спір з компанією «Амстор». Предметом тяжби виступала земля, на якій розташована церква.

Торгова мережа планувала викупити частину території храму і підписала з громадою відповідний договір. В якості застави угоди бізнесмени перерахували священикам 1 мільйон гривень. Однак незабаром з’ясувалося, що земля віддана іншим структурам. У відповідь на резонний вимога повернути заставну суму релігійна громада повідомила, що грошей у неї немає: мовляв, вони витрачені на реконструкцію церкви. А незабаром у Свято-Покровському храмі прогримів вибух.

Незабаром після цих подій одіозний єпископ Запорізький і Мелітопольський владика Йосип був відсторонений від керівництва єпархією і переведений в глухий Конотоп. А служителі церкви за весь час судового процесу приходили на слухання лічені рази.

Ані слідство, ані суд ці фактори не врахували. Рішення по справі було прийнято, грунтуючись на доводах звинувачення.

Ольга Дьоміна та Олександр Шацький кажуть, що зверталися до багатьох депутатів – реальну допомогу надає тільки партія Свобода. Усім іншим байдужі проблеми невинних хлопців. Мати паламарів планує піти у правозахисну діяльність. Абсурдний процес над її синами залишив глибоку рану у душі жінки, яка хоче присвятити своє життя боротьбі за справедливість.

Далі ще буде. Далі будуть суди і можливо нові факти та скандали. Та от чи дійсно хлопці вийдуть на волю – велике питання.

Статья взята с сайта: radio3.zp.ua так же можно прослушать радиовыпуск.

seo
5th Апр 2013
Теги:
seo

Написать ответ

seo
 
seo
Все права защищены © 2011-2015 Дело пономарей — Официальный сайт
Кто затыкает ухо свое от вопля бедного, тот и сам будет вопить, - и не будет услышан